Публікація до Дня працівника суду в районній газеті "Діалог"

«За» і «Проти» суддівської роботи

Пересічний громадянин, котрий уперше опинився в приміщені суду, може дещо збентежитися. Не кожного дня доводиться спостерігати за тим, як під супроводом працівників міліції когось у наручниках заводять до зали суду… З’ясування стосунків між позивачами та відповідачами ще до судового засідання – теж видовище малоприємне…

— Людям доводиться звикати до особливостей професії: лікарям — до смертей пацієнтів, нам — до підсудних у наручниках, — каже голова Кременецького районного суду у Тернопільській області Євген Зембра. — Є обставини, від котрих неможливо відгородитися. На жаль, на сьогодні в країні склалася ситуація, де в усіх проблемах намагаються звинуватити саме суди та їх працівників. Поряд із цим, у судовій системі останнім часом відбулися зміни, які не лише оновили роботу судів, але й, у принципі, зробили судочинство максимально прозорим для пересічних громадян.

Попри те, що напередодні свого професійного свята працівники суду говорять про різні аспекти своєї роботи, «Діалог» вирішив коротко розповісти читачам, як саме за останній час змінилося українське судочинство. Чи наблизилися стосунки між судовою гілкою влади й українцями до більш демократичних та чи включають у себе європейські цінності, про які наразі так багато мовиться, ми запитали у голови Кременецького районного суду в Тернопільській області Євгена Замбри та в. о. заступника голови Кременецького районного суду Галини Білосевич.

Передовсім, варто сказати, що існує офіційний веб-портал «Судова влада України». На ньому можна знайти все: починаючи від єдиного державного реєстру судових рішень — до рішень Європейського суду.

— На сьогодні судова система застосовує у своїй роботі безліч інновацій, — розповідає Євген Зембра. — Можливо, ще не багатьом відомо, що віднедавна до суду не лише викликають повістками, але й через SMS-повідомлення. До слова, таким чином економлять і державні кошти. Адже надіслати замовного листа із повідомленням про вручення вартує в межах 10 грн., а SMS-повідомлення — 0,75 грн. Одним із нововведень, котрі суттєво спрощують роботу як суддів, так і правоохоронців,   є   режим відео-конференцзв’язку. У Кременецькому суді також зала засідань, обладнана веб-камерами, тож тепер свідки не вимушені витрачати власний час та кошти на поїздки для надання свідчень у другий кінець країни, а можуть це зробити на місці. Окрім того, є конференц-зв'язок із СІЗО, тож у заарештованого можна взяти свідчення, не доправляючи його до суду.

— Усі справи, що надходять до суду, реєструють в електронному режимі, — поінформувала Галина Білосевич. — Варто пояснити, що це не є паперовий носій, на якому за бажання теоретично можна було б щось змінити. Тут уже виключено людський чинник, адже у комп'ютерному режимі закривають робочий день, усе розподіляють із точністю до секунди. Суддя, отримавши справу, виносить процесуальні документи, котрі не пізніше наступного дня підписують електронним підписом судді, й вони надходять на сайт судових рішень, де виправити щось нереально. Тож процес є настільки прозорим, що будь-хто за бажання може проконтролювати хід справи.

Окрім цього, усі судові засідання відбуваються із фіксуванням технічними засобами. Дії розписані посекундно, і зацікавлені учасники процесу, за потреби, мають змогу отримати ці записи.

— Хоча на сьогодні увесь технологічний процес українського судочинства й доведений практично до досконалості, без людської роботи не обійтися, — каже Галина Білосевич. — Не лише судді, але й усі працівники суду — це висококваліфіковані працівники із вищою юридичною освітою, котрі періодично проходять курси підвищення кваліфікації, атестацію, підтримують фаховий рівень. Судді не змогли б упоратися із таким величезним обсягом без судового апарату.

Якщо новий Кримінальний процесуальний кодекс України збільшує права та свободи громадян, надає ширші можливості для захисту в суді, то від працівників суду він вимагає надвідповідальності, безперервного підвищення кваліфікації, точності та уваги. Так, наприклад із числа суддів обирають слідчих суддів, котрі вирішують питання запобіжних заходів, тобто арештів, домашніх арештів. Якщо раніше деякі важкі справи, такі, як убивства, убивства із обтяжувальними обставинами, слухав Апеляційним суд, то зараз їх слухають у районному суді в складі трьох суддів.

— Важко однозначно стверджувати, ускладнив чи полегшив роботу українських судів новий Кримінальний процесуальний кодекс України, — ділиться Євген Зембра. — Проте, із його введенням у дію, справи розглядають значно оперативніше.

Безперечно, осягнути однією публікацією всі тонкощі роботи бодай одного районного суду нереально. Зрештою, як і розібратися в інноваціях роботи цієї гілки влади, її реформуванні та поточних змінах українського законодавства.

Так склалося, що через низку об'єктивних та суб'єктивних обставин ставлення до працівників суду в нашій державі — досить суперечливе. Можна до нескінченності висловлювати свої «за» і «проти». Єдиний факт, із яким складно сперечатися, — аби працювати в суді, юридичної освіти недостатньо. Побувши у приміщенні суду хоч кілька годин, усвідомлюєш, що необхідно мати стержень у характері, аби брати на себе відповідальність за людські долі, або, принаймні, бути причетним до цього процесу.

Олена ШЕВЧИШИНА