Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я
практики розгляду судом у 2017 році справ кримінального судочинства згідно Закону України «Про амністію у 2016 році»
22 грудня 2016 року прийнятий Закон України «Про амністію».
Даний Закон опублікований у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр» від 06.09.2017 і відповідно вступив у дію з 07.09.2017.
Виконання даного закону покладається на суди, які мають його виконати протягом 3 місяців.
Основними критеріями для застосування амністії є:
- незначна суспільна небезпека діянь, що вчинила особа, яка відбуває покарання (вчинення особою правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким або правопорушення з необережності, яке не є особливо тяжким);
- об’єктивні фактори (вік, фізіологічний стан, тяжка хвороба, тощо), що суттєво знижують небезпечність осіб, яких пропонується звільнити від відбування покарання;
- значний строк відбутого засудженими особами покарання на момент проголошення амністії.
Оголошену амністію поширено на неповнолітніх та жінок, а також чоловіків, які мають дітей віком до 18 років або дітей-інвалідів, до інвалідів першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, ветеранів війни, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та учасники АТО тощо.
Закон визначає і коло осіб, щодо яких амністія не застосовується.
Це, насамперед, особи, які скоїли умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, рецидивні злочини, особи, які вчинили злочини з використанням службового становища (корупційні злочини) тощо.
Ініціаторами застосування амністії за Законом є:
- прокурор (особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян);
- орган або установи виконання покарань;
- обвинувачений (підсудний) чи засуджений, їхні захисники чи законні представники.
Амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та Закону України «Про застосування амністії в Україні». Верховна Рада України вправі прийняти закон про амністію як щодо певної категорії осіб, так і щодо конкретно визначеної особи (індивідуальна амністія).
Дія акту про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, тобто не тільки на засуджених, а й на осіб, що вчинили суспільно небезпечні діяння, які ще не були предметом судового розгляду і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття акту про амністію. Акт амністії може полягати у звільненні від покарання (основного і додаткового), скороченні строку покарання, звільненні від додаткового покарання. Як правило, акт амністії видається з приводу знаменних дат і розглядається в нерозривному зв'язку з правовою і політичною ситуацією, виступаючи як прояв гуманізму держави. Умови та інші обставини, з урахуванням яких застосовується амністія, в кожному конкретному випадку визначаються самим актом амністії.
Амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну злочином, покладеного на винну особу вироком або рішенням суду. Амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за особливо небезпечні злочини.Загальні положення про амністію в Україні регламентується Законом України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року, і потім конкретизуються в інших спеціальних законах, які приймаються як правило не частіше одного разу на рік.
Амністію слід відрізняти від помилування, яке стосується тільки конкретних осіб (а не категорій осіб)
У статті 1 Закону України «Про амністію» вказано, що звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили:
а) які на момент вчинення злочину були неповнолітніми;
б) жінок, вагітних на день набрання чинності цим Законом;
в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;
г) яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого у додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572;
ґ) які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";
д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту");
е) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР;
є) які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
У 2017 році судом застосовано амністію відносно десяти осіб. Так, одну особу звільнено від відбування покарання за злочин вчинений ними проти життя та здоров’я; трьох осіб – за ст. 185 КК України; двох осіб – за ч.ч.1, 2 ст. 186 КК України; одну особу - за ч.1 ст. 191 КК України та трьох осіб – за ст. 296 КК України.
По даний справах: 3 осіб звільнено від покарання, оскільки на момент вчинення злочину були неповнолітніми, з них одна дівчина, тобто звільненні на підставі статті 1 пункту «а» Закону України «Про амністію»; 7 осіб звільнено від покарання, оскільки на день набрання чинності вказаного Закону мали дітей, яким не виповнилось 18 років та не були позбавлені батьківських прав відносно них, тобто звільненні на підставі статті 1 пункту «в» Закону України «Про амністію».
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою.
Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудній чи засуджений заперечує проти цього.
Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Судді виважено підходять до вирішення питань, пов’язаних із застосуванням амністії та розглядають справи своєчасно та відповідно до вимог закону
Помічник судді Васільєва А.В.
_03_03.png)
