flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Проведено узагальнення практики винесення судом виправдувальних вироків за 2015рік, перше півріччя 2016року.

27 червня 2016, 13:59

Згідно положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Презумпція невинуватості є одним із основних принципів сучасного кримінального провадження. Окрім того, це положення закріплено в пункті 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального правопорушення вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.

Судді незалежні від впливу будь-яких осіб чи організацій та підкорюються лише закону. Підкорюючись закону, судді, разом з тим, вільні в оцінці доказів та у вирішенні усіх питань при розгляді кримінального провадження. Однак, якою б досконалою і детальною не була правова регламентація діяльності суду, у суддів залишається можливість вирішувати ті чи інші питання при розгляді справи на свій розсуд, за внутрішнім переконанням, у відповідністю з його правосвідомістю, відповідно до закону. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Рішення в судовому провадженні має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин правопорушення, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового провадження. Єдиним процесуальним актом в Україні, яким громадянин може бути визнаний невинним у скоєному кримінальному правопорушенні та виправданий, є вирок, постановлений судом іменем України. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено: що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

При встановленні невинності обвинуваченого суд виправдовує його і своїм вироком повністю відновлює невинного у всіх правах, негайно скасовує усі обмеження, якщо вони застосовувалися під час розгляду кримінального провадження. По закінченню строку на оскарження вироку він набирає законної сили, що означає: по-перше, виправдувальний вирок має обов'язкову силу для правоохоронних та інших органів держави та підлягає беззаперечному неухильному виконанню; по-друге, виправдувальний вирок у відношенні особи, яка знаходиться під вартою, виконується негайно після його проголошення -обвинувачений звільняється з-під варти в залі суду; по-третє, скасувати виправдувальний вирок не має права жоден орган держави, за винятком вищестоящого суду у випадках, передбачених законом. Виправдувальний вирок є актом державної влади, що реабілітує громадянина. Суд від імені держави проголошує його невинність, відновлює його честь, добре ім'я, статус повноправності.

За 2015 рік - перше півріччя 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області було ухвалено 4 виправдувальних вироків (по 4 кримінальним провадженням, відносно 5 осіб).

Зокрема:

-        по справі № 601/56/14-к Провадження № 1/601/3/2015 про обвинувачення громадянина Я за частиною 1, частиною 2 статті 229 КК України, 06 листопада 2015 року Кременецьким районним судом Тернопільської області був винесений виправдувальний вирок. Суд дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що в діянні Я відсутній склад злочину передбаченого частиною 1 статті 229 та частиною 2 статті 229 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області 10 лютого 2016 року даний вирок був змінений в мотивувальній частині- відносно цивільних позовів;

-         по справі №601/1267/13-к Провадження №1-кп/601/1/2016 про обвинувачення громадянина К та громадянина М за ч.1 ст.367 КК України, 25 січня, 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області був винесений виправдувальний вирок. Суд, вважав за необхідне виправдати К. та М. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в їх діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області 12 квітня 2016 року даний вирок був скасований та кримінальне провадження було направлено на новий розгляд;

-         по справі № 601/1377/15-к Провадження № 1-кп/601/15/2016 про обвинувачення громадянина С за частиною 1 статті 309 КК України, 13 квітня 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області був винесений виправдувальний вирок. Суд прийшов до висновку, що обвинуваченого С слід визнати невинуватим у пред'явленому обвинувачені та виправдати на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. 10 травня 2016 року Кременецька місцева прокуратура подала апеляційну скаргу на даний вирок суду та 17 травня 2016 року кримінальне провадження було направлено до апеляційного суду Тернопільської області. Станом на 16 червня 2016 року апеляційна скарга не розглянута;

-          по справі №601/2385/15-к Провадження №1-кп/601/27/2016 про обвинувачення О за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України, 15 квітня 2016 року Кременецьким районним судом Тернопільської області був винесений виправдувальний вирок. Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що обвинуваченого О слід визнати не винуватим у пред'явленому обвинувачені та виправдати на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене саме обвинуваченим. 12 травня 2016 року Кременецька місцева прокуратура подала апеляційну скаргу на даний вирок суду та 16 травня 2016 року кримінальне провадження було направлено до апеляційного суду Тернопільської області. Станом на 16 червня 2016 року апеляційна скарга не розглянута.